Моніторинг законодавства: Березень 2011

Корпоративне право

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України 

Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств 

№ 2994-VI від 03.02.2011р. 

До ЗУ "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 р. N 514-VI (надалі - Закон) внесено численні зміни щодо удосконалення механізму діяльності акціонерних товариств (надалі – АТ). 

Такі зміни набрали чинності 02 березня 2011 р.

Автори внесення змін до Закону "Про акціонерні товариства" ставили за мету запобігання конфліктним ситуаціям у діяльності акціонерних товариств, врегулювання системи корпоративного управління, шляхом забезпечення захисту прав та законних інтересів акціонерів, а найголовніше - унеможливлення рейдерських захоплень та інших незаконних посягань. 

На підставі проведеного аналізу змін до Закону України "Про акціонерні товариства", нами виокремлено, на наш погляд, найсуттєвіші: 

1. Зміни щодо визначення повідомлення акціонерам. 

Відтепер повідомлення направляється адресату письмово у спосіб, визначений статутом товариства. 

2. Зміни щодо порядку відчуження акцій АТ в частині виключення переважного права акціонерного товариства на придбання акцій. 

У редакції ч. 9 ст. 7 Закону переважне право ПАТ на придбання акцій власної емісії, що пропонуються їх власником до відчуження третім особам, не допускається. Що надасть можливість запобігти зловживанням мажоритарних акціонерів товариства своїми повноваженнями в частині придбання акцій. Звертаємо увагу, що норми цієї статті набирають чинність тільки з 1 січня 2012 р.

3. Зміни щодо порядку оплати акцій засновниками АТ. 

Статтю 11 Закону доповнено положенням про те, що оплата вартості акцій, які розміщуються під час заснування АТ, не може здійснюватися за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов’язань з виконання для товариства робіт або надання послуг. 

4. Зміни щодо формування резервного капіталу АТ. 

Згідно з новою редакцією ст. 19 Закону встановлено, що резервний капітал формується у розмірі не менш ніж 15% статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5% суми чистого прибутку товариства за рік.

Крім того, ч. 4 ст. 19 Закону встановлює обов’язок АТ створювати резервний капітал за умови, що акціонерне товариство здійснює розміщення простих та привілейованих акцій. Якщо ж АТ здійснює розміщення тільки простих акцій, таке товариство має право формувати резервний капітал. Частина 2 ст. 19 Закону встановлює, що резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями. 

5. Зміни щодо обігу цінних паперів АТ. 

У ч. 1 ст. 24 Закону встановлено, що акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі. Абзацом 2 ч. 1 ст. 24 Закону визначено, що ПАТ зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі. Відтепер акції товариства можуть продаватися без участі фондових бірж на позабіржовому ринку.

6. Зміни  щодо компетенції, підготовки та проведення загальних зборів.

Згідно з такими змінами до виключної компетенції загальних зборів належить:

- затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо це передбачено статутом товариства; 

- прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового викупу акцій, визначених статтею 68 цього Закону; 

- обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради;

- обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їхніх повноважень;

- затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора);

- обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;

- прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства; 

Крім того, змінами до Закону встановлено, що Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Абзац третій частини першої статті 35 викладено у такій редакції: "Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті". Хотілося б звернути увагу на те що в контексті Закону відтепер офіційними друкованими виданнями ДКЦПФР визнано такі: бюлетень "Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку", журнал "Ринок цінних паперів України", газети "Цінні папери України" та "Бюлетень. Цінні папери України".

Новою редакцією Закону встановлено положення щодо документів, які надаються акціонерам, та документів, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Отже, якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених ст. 68 цього Закону, АТ має надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого ст. 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) мають бути єдиними для всіх акціонерів.

Стаття 36 Закону містить уточнення щодо внесення змін до документів, які були надані акціонерам. Відтак, у разі внесення змін до документів у зв’язку зі змінами в порядку денному чи з виправленням помилок, такі зміни вносяться не пізніше ніж за десять днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів.

Не обійшли зміни і порядку денного загальних зборів акціонерів. Відтепер пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до проведення загальних зборів. 

Зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. 

Відповідно до внесених змін до Закону, підставою для відмови ревізійної комісії  в реєстрації акціонера, може бути лише відсутність в акціонера (його представника) документів, які ідентифікують особу акціонера (його представника), а у разі участі представника акціонера - також документів, що підтверджують повноваження представника на участь у загальних зборах акціонерів товариства.

Удосконалено також норми, що стосуються діяльності загальних зборів АТ. Зокрема, передбачено, що у разі проведення позачергових загальних зборів з ініціативи акціонера (акціонерів), усі витрати на організацію, підготовку та проведення зборів покладаються на цього акціонера (акціонерів). Раніше в зазначеному випадку витрати могли бути відшкодовані самим АТ. 

Зміни стосуються і порядку придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій. Зокрема, визначено, що строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу (осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 30 до 120 днів з дати надходження пропозиції

Крім того, Законом внесено суттєві зміни і до Прикінцевих та перехідних положень до цього Закону, а саме щодо строків та порядку переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну (дематеріалізації), а також до заходів з приведення статутів і внутрішніх положень товариств у відповідність до змін, внесених до Закону про АТ.

Таким чином, статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. 

Підсумовуючи внесені зміни до Закону, сподіваємося, що вони дійсно сприятимуть спрощенню та підвищенню ефективності управління акціонерними товариствами, та дадуть змогу створити надійну систему захисту прав акціонерів, а також сформувати сприятливий інвестиційний клімат в державі.

Ліцензування та дозволи

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Наказ 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 

9 лютого 2011 р. за N 158/18896 

Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС від 11.01.99 N 17 

N 5 від 11.01.2011 

Цим наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС від 11 січня 1999 N 17 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за N 264/3557. 

Насамперед хотілося б нагадати, що під дозвільною системою розуміється особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

До видання цього наказу суб‘єкти господарювання після проведення державної реєстрації, повинні були попередньо отримати дозвіл МВС на виготовлення печатки,та власне виготовити саму печатку. На перший погляд, скасування дозволу на виготовлення печаток є досить позитивним моментом. Та виникає закономірне запитання, як контролюватиметься з боку держави законність використання печаток та штампів у господарській діяльності, при посвідченні різного роду договорів, документів. Тому чи є такі новації позитивними саме для підприємців, покаже час.

Натомість Держпідприємництвом планується впровадити нормативні акти, якими будуть скасовані вимоги про обов’язкове використання  печаток юридичними особами. Тобто підприємець сам вирішуватиме, потрібна йому печатка для роботи чи ні. Таким чином, печатка матиме виключно інформаційний характер, а не дозвільний.

Ініціатори цього наказу переконані, що скасування дозволу на виготовлення печаток та штемпелів дасть змогу кожному підприємцю заощаджувати. А ми сподіваємося, що найближчим часом норми чинного законодавства будуть приведені у відповідність з прийнятим наказом, оскільки на сьогодні у зв’язку з неврегульованістю питання щодо скасування дозволу виникає багато запитань. Серед яких, наприклад, питання про те, що підтверджуватиме дійсність правочинів, оскільки раніше печатка була інструментом посвідчення підпису посадової особи. Норми Цивільного та Господарського кодексів до цього часу передбачають обов’язкове скріплення договорів та інших юридично значущих документів, що видаються від імені юридичної особи, печаткою підприємства. Також не є винятком вимоги щодо наявності печатки на фінансових, бухгалтерських документах підприємств. Утім, для запобігання паніці з боку підприємців, законодавець пояснює, що на даний час скасовано тільки отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів, що наразі не означає скасування самих печаток. 

У майбутньому для посвідчення документів чиновники пропонують впровадити інтернет-реєстр. Однак спочатку необхідно розробити та запровадити відповідну електронну систему, що потребує чималих матеріальних затрат, трудових ресурсів тощо. Також законодавцем пропонується уніфікувати статути, які не потрібно буде завіряти мокрою печаткою, як це передбачено на сьогодні. 

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Указ 

"Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України"

N 264/2011від 03.03.2011 

Цим Указом визнано такими, що втратили чинність: Указ Президента України від 15 листопада 2000 року N 1239 "Про захист документів і товарів голографічними захисними елементами".

9 лютого ц.р. Кабінетом Міністрів була прийнята підготовлена Міністерством юстиції постанова “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань захисту документів і товарів голографічними захисними елементами та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України“. Постановою передбачено визнання такими, що втратили чинність, актів Кабінету Міністрів, які регулюють відносини у сфері захисту документів і товарів голографічними захисними елементами. 

3 березня Президент України підписав Указ, який відмінив обов’язкове застосування голографічного захисту документів і груп товарів в Україні. Главою держави було визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 15 листопада 2000 року № 1239 “Про захист документів і товарів голографічними захисними елементами“, який є основним актом, що запровадив в Україні обов’язкове застосування голографічного захисту документів і груп товарів. Так, ще з січня 2001 р. в Україні документи та товари захищалися від несанкціонованого та безконтрольного використання за допомогою голографічних захисних елементів.  Указом Президента N 1239/2000 від 15.11.2000 р.  було запроваджено захист документів і товарів голографічними захисними елементами. Види товарів та документів, що підлягали захисту зазначалися у відповідних Переліках, які було затверджено постановою КМУ N 932 від 05.07.2002 р. У лютому 2011 року Кабміном було видано постанову N 86, яка передбачала скасування зазначеного Переліку.

Важливим є те, що, крім скасування Переліку, втратили чинність ряд постанов, що стосуються окремих питань голографічного захисту, а також передбачаються зміни до низки постанов КМУ. Крім того, з текстів НПА виключено будь-які посилання на необхідність застосування голографічних захисних елементів, зокрема на бланках ліцензій, техпаспортів, віз, нотаріальних документів. Як виняток залишилися контрольні марки для примірників аудіовізуальних творів та фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. 

На сьогодні Міністерство юстиції припинило замовлення бланків документів, для захисту яких використовувався голографічний захисний елемент. Старі бланки використовуватимуться до остаточного розходу. 

Метою таких законодавчих новацій було зменшення фінансового тиску на суб’єктів господарювання та всіх громадян, оскільки, на переконання законодавця, обов'язковий голографічний  захист  не було достатньо врегульовано на законодавчому рівні. 

На нашу думку, такі зміни можуть призвести до недобросовісного ведення підприємницької діяльності, безконтрольної реалізації товарів, надання послуг тощо.
 

Оподаткування

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова КМ

"Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

N 233 від 09.03.2011 

Кабінет Міністрів України Постановою від 09 березня 2011 р. N 233 затвердив Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та встановив, що під час проведення перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцстрахування перевіряється також правильність нарахування за період до 1 січня 2011 р. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на територіальні органи ПФУ.

Затверджений Порядок КМУ визначає механізм проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Цим Порядком передбачено перевірки двох видів: планові та позапланові.

Планові та позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника єдиного внеску або у приміщенні відповідного органу Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законом  та на підставі бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів. 

 Згідно з даним Порядком планова перевірка передбачається у квартальному плані, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, відповідним органом Пенсійного фонду України. 

Про планову перевірку платник єдиного внеску інформується не пізніше ніж за десять днів до дня її проведення письмовим повідомленням за формою, визначеною Пенсійним фондом України. 

Періодичність проведення планових перевірок визначається з урахуванням ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання. 

Для платників єдиного внеску - суб'єктів господарювання встановлюється три ступені ризику - високий, середній та незначний, зокрема: 

1) до платників єдиного внеску з високим ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, що: 

використовують працю найманих осіб без нарахування єдиного внеску; 

не подають органам Пенсійного фонду України передбачені законодавством звіти і відомості; 

систематично порушують установлені строки сплати єдиного внеску; 

не нараховують та не сплачують єдиний внесок (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших органів державної влади або третіх осіб); 

2) до платників єдиного внеску із середнім ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, що: 

здійснюють нарахування єдиного внеску у розмірі, меншому мінімального страхового внеску в розрахунку на одного працівника; 

порушують установлені строки подання органам Пенсійного фонду України передбачених законодавством звітів і відомостей; 

порушують установлені строки сплати єдиного внеску; 

допускають помилки, неузгодженість у звітах і відомостях, які подаються органам Пенсійного фонду України.

3) до платників єдиного внеску з незначним ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, що не мають ознак, передбачених підпунктами 1 і 2 цього пункту.

Планові перевірки платників єдиного внеску з високим ступенем ризику проводяться не частіше ніж один раз на рік, із середнім - не частіше ніж один раз на два роки, з незначним - не частіше ніж один раз на п'ять років.

Строк проведення планової перевірки не повинен перевищувати 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'ятьох робочих днів.

Позаплановою перевіркою є перевірка платника єдиного внеску, яка не передбачена у квартальному плані роботи органу Пенсійного фонду України. 

Така перевірка проводяться без попереднього повідомлення платника єдиного внеску за наявності однієї з таких обставин: 

— подання платником єдиного внеску письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням відповідному органові Пенсійного фонду України; 

— виявлення та підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у поданих платником єдиного внеску документах обов'язкової звітності; 

— звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платником єдиного внеску вимог законодавства з питань, що належать до компетенції органів Пенсійного фонду України; 

— неподання в установлений строк платником єдиного внеску звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності. 

Строк проведення позапланової перевірки не повинен перевищувати десяти робочих днів, а для платників єдиного внеску - суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається.

Крім того, чинним законодавством України передбачене право платників єдиного внеску на оскарження результатів перевірки в установленому законом порядку.

Важливо звернути увагу  платників єдиного внеску на те, що цією постановою також передбачено право перевіряючого органу під час проведення перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перевіряти також правильність нарахування за період до 1 січня 2011 р. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України. 

Інше

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ 

Лист 

Роз'яснення з питань нового законодавства

N 25-111/523-3297 від 04.03.2011 р.

Зазначений лист  пов'язаний з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

Так, вищенаведеним Законом було внесено зміни зокрема до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідно до яких банківські установи зобов’язані повідомляти державного виконавця про відкриття нового банківського рахунку клієнтом банку, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем та зупиняти видаткові операції за таким рахунком.

На підставі аналізу норм вищезазначеного закону НБУ в коментованому листі дійшов висновку, що банк має зупинити видаткові операції на суму обтяження та повідомити державного виконавця про факт відкриття нового рахунка.

Оскільки банк не має права вимагати від клієнта подання документів щодо наявності або відсутності порушеного щодо клієнта виконавчого провадження, таке зобов’язання виникає у банка виключно у тому випадку, якщо в цьому ж банку (включаючи філії та підрозділи) клієнт вже має кошти та/або інші цінності, що знаходяться у нього на рахунках та/або вкладах чи на зберіганні, і на які накладено арешт державним виконавцем (в тому числі і у випадку, коли сума обтяження вже накопичена на іншому, раніше відкритому рахунку). 

Відповідно до ст. 6  Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцю власником рахунка. Тобто банк зобов’язаний видати відповідне повідомлення про відкриття рахунка клієнту під розпис, а вже сам клієнт банку передає таке повідомлення державному виконавцю, який, своєю чергою, надає клієнту банку документ, що підтверджує факт отримання ним зазначеного повідомлення, після чого клієнт банку несе зазначене повідомлення державного виконавця до банку. Банк протягом 7 днів з моменту отримання державним виконавцем повідомлення про відкриття рахунку чекає рішення державного виконавця про накладення арешту на нововідкритий рахунок і у разі неотримання такого рішення зобов’язаний розпочати здійснення видаткових операцій з рахунку.

Однак без уваги НБУ залишив положення ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена норма містить імперативний припис, відповідно до якого у випадку якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець зобов’язується надіслати правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ми категорично не радимо керівникам юридичних осіб - боржників керуватися приписами ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", які начебто дозволяють боржнику відкривати нові рахунки в банківських установах і таким чином ухилятися від повернення боргу, оскільки відповідальність за такі дії не скасовувалась і підставою для порушення щодо керівника юридичної особи кримінальної справи може стати сам факт відкриття нового рахунку.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

Затверджено

постановою Кабінету Міністрів України

N 271 від 28 лютого 2011 р. 

Зміни, що вносяться до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами 

25 березня 2011 р. набрали чинності зміни, внесені Кабінетом Міністрів України до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, згідно з якими посвідчення водія мають строк дії, який становить 50 років.

На сьогодні основним документом, що регулює міжнародний дорожній рух і встановлює вимоги до його учасників та їхніх документів, є Міжнародна Конвенція про дорожній рух 1968 року (з поправками, що набрали чинності 26 березня 2006 року). Відповідно до її вимог, з 29 березня 2011 року (додаток 6 Конвенції) у посвідченні водія має бути зазначена дата закінчення терміну його дії. Оскільки Україна є учасником Конвенції з 1974 р., то має чітко дотримуватися її вимог. Тобто усі українські водії, що одержать відповідні посвідчення після зазначеної дати і мають намір виїзду до країн, що входять до Конвенції, повинні мати водійські документи із зазначенням строку їх дії. Водії, що одержали посвідчення раніше і не будуть перетинати кордони держави, можуть і надалі користуватися посвідченнями без внесення змін

МВС запевняє, що обмін посвідчення водія старого зразка на нові не відбуватиметься в примусовому порядку, а порядок заміни буде впроваджуватися поступово і обов’язково за бажанням їхніх власників. Скоріш за все така процедура не буде безоплатною і стане ще одним шляхом наповнення держбюджету. Скільки коштуватиме нове посвідчення, наразі невідомо.

Крім того, КМУ запроваджує можливість отримання міжнародного посвідчення водія, яке видаватиметься за заявою водія (подається до підрозділу ДАІ) на підставі національного посвідчення. Зазначимо, що при потребі керування авто на території країн, що підписали лише Женевську Конвенцію про дорожній рух 1949 р., необхідно отримати міжнародне посвідчення.

Складати повторно іспити для отримання зазначеного посвідчення не доведеться, а ось що стосується плати за його видачу, то гадаємо, що її все ж таки стягуватимуть. Щодо строку дії міжнародного посвідчення, то він не може перевищувати 3-х років з дати його видачі або строку дії національного посвідчення. 

Сподіваємося, процедура впровадження таких змін буде для громадян не тільки малозатратною, а й простою,. Органи ДАІ, своєю чергою, обіцяють пояснити всі деталі вже найближчим часом.


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА

Лист

"Про зміну порядку визначення розміру контрабанди товарів на 2011 рік"

N 20/01373-ЕП від 14.03.2011 

Держмитслужба роз'яснила, що у 2011 році при встановленні достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, як контрабанда повинно кваліфікуватись переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів вартістю 470 500 грн. і більше.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КК України контрабанда - це переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України. В примітці до даної статті зазначено контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підр. 1 р. XX Податкового кодексу цей розмір застосовується у випадках, коли норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. 

Згідно з абз. 8 п. 1 р. XIX ПКУ з 01.01.2011 р. до 31.12.2014 р. податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку. Таким чином, розмір податкової соціальної пільги на 1 січня 2011 року становить 470,50 грн.

Беручи до уваги викладене вище, за наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, як контрабанда, вчинена у великих розмірах, повинно кваліфікуватись переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів вартістю 470 500 грн. і більше.


ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України 

Про внесення зміни до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України щодо обов'язків слідчого 

№ 3028-VI  від 15.02.2011 

Зазначений закон набрав чинності 10 березня 2011 р. Відповідно до його тексту Статтю 217 Кримінально-процесуального кодексу України після частини четвертої доповнено новою частиною такого змісту: "Під час пред'явлення матеріалів досудового слідства слідчий зобов'язаний на вимогу потерпілого чи його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників вручити їм засвідчену належним чином копію опису матеріалів кримінальної справи з додержанням вимог цієї статті, про що зазначається у протоколі про закінчення слідства і пред'явлення матеріалів для ознайомлення".

Таким чином, цим законом удосконалено порядок ознайомлення з матеріалами кримінальних справ і, як наслідок, захищено інтереси потерпілої сторони у справі.

Нове положення Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язує слідчого під час пред'явлення матеріалів досудового слідства на вимогу потерпілого чи його представника, цивільного позивача, відповідача або їх представників вручити їм засвідчену належним чином копію опису матеріалів кримінальної справи, про що зазначається у протоколі про закінчення слідства і пред'явлення матеріалів для ознайомлення.

На сьогодні вже не викликають подиву незаконні методи ведення досудового слідства у кримінальних справах, у тому числі й доповнення чи вилучення з матеріалів справи документів вже після того, як учасники процесу з ними ознайомилися. 

Так, законодавцем з метою удосконалення кримінально-процесуального законодавства було прийнято зазначену норму, яка є гарантією захисту прав учасників процесу у кримінальній справі.


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

Розпорядження 

Про встановлення квоти імміграції на 2011 рік  

N 174-р від 09.03.2011 

Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням затвердив квоту імміграції на 2011 рік у кількості 7595 чоловік.

Квоту іммігрантів складають наступні категорії: діячі науки і культури, імміграція яких відповідає інтересам України; особи, які є повнорідними братом або сестрою, дідом або бабою, онуком або онучкою громадян України; особи, які раніше перебували в громадянстві України; батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти; особи, які безперервно прожили на території України впродовж 3 років з дня надання їм статусу біженців в Україні або притулку в Україні, а також їх батьки, чоловіки (дружини) та неповнолітні діти, що проживають разом з ними. 

Не обмеженим залишилося число осіб, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менш як 100 (сто) тис. доларів США, зареєстровану в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України  іноземних інвесторів, яких готова прийняти Україна, за умови поповнення ними економіки України іноземною конвертованою валютою на суму не менш ніж 100 тис. доларів США. Сподіваємося, що це стане ефективним способом залучення іноземних інвестицій в Україну.